Оформлення спадщини – це кропіткий процес, що вимагає часу та зусиль. Моя мета – зробити його максимально зручним для вас і мінімізуйте ваші витрати. Пам’ятайте, що звернутися до нотаріуса потрібно протягом шести місяців після смерті спадкодавця.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкова справа відкривається лише один раз і лише одним нотаріусом.
Куди подається заява про прийняття спадщини?
Така заява має бути подана до державної нотаріальної контори чи до приватного нотаріуса (на вибір спадкоємця) за місцем відкриття спадщини. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. При цьому, необхідно мати на увазі, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
В який строк має подаватись заява про прийняття спадщини?
Заява про прийняття спадщини подається в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини. Що робити спадкоємцям, які пропустили строк для подання заяви про прийняття спадщини?
Спадкоємці, які пропустили строк для прийняття спадщини, можуть за письмовою згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину, подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини за місцем відкриття спадщини. Такі заяви спадкоємців мають бути викладені у письмовій формі і подані нотаріусу до видачі свідоцтва про право на спадщину. Справжність підписів спадкоємців на заяві має бути засвідчена у встановленому порядку (нотаріально). У разі відсутності такої згоди за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
В які строки видається особі свідоцтво про право на спадщину?
Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.
Які документи має подати особа нотаріусу для того, щоб отримати свідоцтво про право на спадщину за законом?
Свідоцтво про право на спадщину за законом видається за заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. Крім заяви особа повинна подати нотаріусу: 1) документи, які підтверджують факт смерті особи після якої відкрилась спадщина, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину; 2) докази родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем; 3) документи, що підтверджують, що спадкове майно дійсно належало спадкодавцю; 4) документи про оплату.
Які особливості отримання свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації?
Для отримання свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, особа надає нотаріусу, крім інших документів, документи, що підтверджують право власності спадкодавця на це майно.
Чи може особа відмовитись від спадщини?
Спадкоємці мають право на відмову від прийняття спадщини,тобто спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Заява про відмову від прийняття спадщини також подається державній нотаріальній конторі чи приватному нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття ( 6 місяців).
Як здійснюється оплата за видачу свідоцтва про право на спадщину?
За видачу свідоцтва про право на спадщину державним нотаріусом стягується державне мито у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян . Приватним нотаріусом справляється плата за домовленістю сторін. Також повідомляємо що розмір коштів, які мають бути сплачені спадкоємцями, в кожному випадку є різний, оскільки залежить від кількості спадкового майна, наявності у спадкоємців документів, які б підтверджували право власності на таке майно, одержання відповідей та довідок від відповідних установ тощо.
Хто має право бути спадкоємцем за заповітом?
Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Іншими учасниками цивільних відносин є юридичні особи (підприємства, установи, організації), держава, територіальні громади, тощо.
Хто має право на обов'язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту?
Право на обов‘язкову частку у спадщині мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки. Вони спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка). Розмір обов’язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення. До обов’язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов’язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця. Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов’язкову частку.
Як можна скасувати або змінити раніше посвідчений заповіт?
Для того, щоб скасувати чи змінити заповіт особа подає нотаріусу заяву про скасування чи зміну заповіту. Справжність підпису на заяві про скасування або зміну заповіту має бути нотаріально засвідчена. Змінюючи або скасовуючи складений секретний заповіт, заповідач має подати нотаріусу паспорт або інший документ, що посвідчує її особу та довідку про податковий номер. У разі скасування секретного заповіту за заявою заповідача нотаріус повинен повернути йому підписаний конверт із старим заповітом. Справжність підпису заповідача на заяві про скасування секретного заповіту має бути нотаріально засвідчена.
Хто має право на обов'язкову частку у спадщині?
Право на обов'язковий збір у спадщині - це особисте майнове право непрацездатних спадкоємців першої черги отримано визначеним законом список у спадщині незалежно від змісту заповіту.
відповідно до статті 1241 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкоємців, непрацездатні вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частини, яка належала кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Слід зазначити, що перелік осіб, які мають право на обов'язковий склад, визначений статтею 1241 ЦК України, є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує.
Звертаємо вашу увагу, що право на обов'язкове враження виникає лише у випадку спадкування за заповітом, без особи, що мають таке право, належать до спадкоємців за законом першої черги, а відтак, за визнання його недійсним, усування спадкоємців за заповітом від права на спадкування тощо) неодноразово закликаються до спадкування.
Спадкування обов'язкової частки є правом, а не обов'язково спадкоємця. У зв'язку з чим така особа має реалізувати ваше право шляхом прийняття спадщини, та, відповідно, можуть відмовитися від нього. При цьому малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо не відмовилися від неї (частина 4 статті 1268 ЦК України).
Позбавлення особистих прав на обов’язковий вибор судом ЦК України не передбачається, хоча особа, яка має право на обов’язковий вибор, може бути усувана від права на спадкування за правилом статті 1224 ЦК України, а саме:
• не мають права на спадкування особи, які усвідомлено перешкодили спадкоємцям скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині;
•не мають права на спадкування за законом батьків після дитини, щодо якого вони були оформлені батьківських прав і їх права не були поновлені на час відкриття спадщини. Не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилилися від виконання обов'язку щодо утримання спадкоємця, якщо ця встановлена ​​судом;
• не мають права на спадкування за законом одна після однієї особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду. Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за іншого із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частини того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу;
• за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилилася від надання допомоги спадковласникам, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво було у безпорадному стані.
Оформлення спадщини — це важливий і відповідальний крок, який потребує уваги до деталей. Правильне та податкове оформлення документів дозволяє уникнути непорозумінь і забезпечує юридичну визначеність для спадкоємців.